Наведено характеристику та класифікацію технічних каналів витоку мовної інформації. Розглянуто основні принципи та методи її захисту з використанням активних та пасивних засобів в акустичному та віброакустичному каналах витоку. Запропоновано методики проведення вимірювань захищеності мовної інформації, оцінювання ступеня захисту об'єктів інформаційної діяльності та проведення інструментальної перевірки. Наведено огляд сучасних методів визначення розбірливості мови. Розроблено завдання лабораторного практикуму та методичні вказівки щодо виконання навчальних робіт з вимірювання ступеня захисту об'єкта інформаційної діяльності з обмеженим доступом від витоку інформації технічними каналами (акустичним, віброакустичним та спеціальними пристроями) за допомогою контрольно-вимірювальної апаратури.

Охарактеризованы и классифицированны технические каналы утечки языковой информации. Рассмотрены основные принципы и методы ее защиты с использванием активных и пассивных средств в аккустическом и виброаккустическом каналах утечки. Разработаны методики измерения степени защищенности языковой информации, оценивания уровня защиты объектов информационной деятельности и проведения инструментальной проверки. Приведен обзор современных методов определения разборчивости речи. Разработаны задания для лабораторного практикума и методические рекомендации по исполнению учебных работ по измерению степени защиты объекта информационной деятельности с ограниченным доступом от утечки информации по техническим каналам (аккустическим, виброаккустическим и специальными приборами) с помощью контрольно-измерительной аппаратуры.

Викладено основні положення інформаційної безпеки та експлуатації її механізмів у моделі архітектури взаємодії відкритих систем. Висвітлено особливості технічної експлуатації систем захисту інформації WEB-сторінок у глобальній мережі від несанкціонованого доступу, локальних обчислювальних мережах та на окремих виділених робочих місцях, програмних та апаратних засобів захисту інформаційних ресурсів. Описано принципи виявлення небезпечних подій і ліквідації їх наслідків, наведено правила розмежування доступу й експлуатації його систем. Розглянуто методи планування захисту та керування безпекою інформаційних систем. Проаналізовано перспективи розвитку та нові принципи побудови й експлуатації безпечних інформаційних технологій.

Представлены основные положения информационной безопасности и эксплуатации её механизмов в модели архитектуры взаимодействия открытых систем. Освещены особенности технической эксплуатации систем защиты информации WEB-страниц в глобальной сети от несанкционированного доступа, локальных вычислительных сетях и на отдельных выделенных рабочих местах, программных и аппаратных средств защиты информационных ресурсов. Описаны принципы выявления опасных действий и ликвидации их последствий, приведены правила разграничения доступа и эксплуатации его систем. Рассмотрены методы планирования защиты и управления безопасностью информационных систем. Проанализированы перспективы развития и новые принципы построения и эксплуатации безопасных информационных технологий.

Розглянуто демонстраційний приклад політики безпеки інформації в системах керування телекомунікаційними мережами (СУТ). Висвітлено питання реалізації політики безпеки об'єктів СУТ.

Розглянуто проблеми забезпечення інформаційної безпеки центрів обробки викликів за умов інтеграції комп'ютерних і телекомунікаційних технологій.

Розглянуто проблеми розподілу засобів інформаційної безпеки за елементами інформаційно-телекомунікаційних систем, сформульовано задачу оптимізації витрат на інформаційну безпеку.

Проаналізовано існуючі підходи до визначення цінності інформації. Запропоновано багатокритеріальну оцінку цінності з урахувнням властивостей інформації з позицій інформаційної безпеки. Наведено моделі цінності інформації залежно від показників її обсягу, часу, конфіденційності, цілісності, доступності.

Проведено порівняльний аналіз вітчизняних і міжнародних нормативно-методологічних документів з керування інцидентами інформаційної безпеки. Показано доцільність використання єдиної методології, такої як процесний підхід та модель PDCA, а також сертифікації системи керування інцидентами інформаційної безпеки в комплексі з сертифікацією систем керування якістю, послугами та безпекою.

Визначено порядок проведення робіт та технічні вимоги до комплексної системи захисту державних інформаційних ресурсів в телекомунікаційній мережі загального користування, побудованих за технологією IP/MPLS. Розглянуто особливості реалізації комплексної системи захисту інформації.